11 вересня 2026 року в Інституті економіки та фінансів Зеленогурського університету відбувся науковий семінар «Міжнародне співробітництво та наукова дипломатія – механізми та бар’єри». Співорганізаторами заходу виступили Зеленогурський університет, Центр українських студій Варшавської школи економіки (SGH), Фундація «Українська наукова діаспора в Польщі» та Польське економічне товариство – відділення у Зеленій Гурі.
Семінар був задуманий як простір фахової розмови про питання, з якими науковець стикається у щоденній академічній діяльності: підготовку та публікування результатів досліджень, міжнародні проєкти, формування дослідницьких мереж, взаємодію між різними академічними системами, інституційну підтримку та нові вимоги до якості наукової комунікації. Такий формат дозволив поєднати теоретичне осмислення сучасних трансформацій науки з практичним досвідом університетів, дослідницьких центрів і міжнародного видавничого середовища.
Відкрили семінар проф. д-р габ. інж. Piotr Kułyk, директор Інституту економіки та фінансів Зеленогурського університету, та д-р габ. Viktoriia Hurochkina, проф. UZ, та презес правління Фундації «Українська наукова діаспора в Польщі». Уже сам склад учасників відображав міжінституційний характер зустрічі – університетське середовище, дослідницький центр, наукова діаспора та представники міжнародної інфраструктури наукової комунікації були представлені в одному академічному просторі.
Першу доповідь представив проф. д-р габ. Tomasz Szapiro, керівник проєкту «Центр українських студій» Варшавської школи економіки. Виступ був присвячений перспективам розвитку наукової співпраці в межах Центру українських студій SGH. Центр розглядався як міжінституційне середовище, здатне поєднувати дослідників різних спеціальностей, підтримувати академічні мережі, координувати дослідження української проблематики у міжнародному контексті та створювати основу для нових спільних проєктів. У цьому вимірі співпраця між SGH та іншими університетами набуває значення довгострокового механізму формування спільного дослідницького порядку денного.
Друга доповідь присвячена була науковій дипломатії, її представила Вікторія Гурочкіна. У центрі виступу перебувала трансформація наукової дипломатії від традиційного інструменту міжнародної академічної взаємодії до механізму координації науки, дипломатії, суспільства та інституцій в умовах високої невизначеності. Окрему увагу було приділено інституційній моделі міжнародного наукового амбасадора, як новація Міністерства освіти і науки України. Модерацію цієї частини здійснювала д-р. хаб. Viktoriia Yanovska, проф. SGH представниця Центру українських студій SGH та голова Наглядової ради Фундації «Українська наукова діаспора в Польщі».
Важливою складовою дискусії стало сучасне розуміння наукової дипломатії як форми soft power та smart power. Університет у такій моделі постає активним учасником міжнародних відносин знань: формує довіру, забезпечує трансфер експертизи, створює консорціуми, підтримує академічні мережі та одночасно реагує на нові вимоги до безпеки досліджень, якості публікування та відповідального використання штучного інтелекту. У представленій концепції особливого значення набуває перехід від ситуативних міжнародних контактів до сталої інфраструктури співробітництва між університетами, науковою діаспорою, дипломатичними структурами та європейськими програмами.
Окремий блок семінару був присвячений системним викликам сучасної наукової комунікації. Bartłomiej Więckowski, Elsevier, розглянув проблеми діяльності так званих paper mills, поширення predatory publishing, механізми коригування наукової літератури та співвідношення кількісних критеріїв оцінювання наукового доробку з вимогами до якості та доброчесності досліджень. Остання частина дискусії вивела розмову про міжнародну співпрацю на фундаментальне питання довіри до науки: глобальна видимість університету безпосередньо залежить від достовірності результатів, прозорості процедур рецензування та здатності академічної системи своєчасно ідентифікувати та коригувати недоброчесні практики.
Зміст семінару дозволив поєднати три взаємопов’язані виміри сучасного академічного середовища – міжнародну взаємодію, інституційну спроможність і якість наукового знання. Наукова дипломатія у цьому контексті набуває практичного змісту: вона проявляється у створенні партнерств, підтримці дослідницьких мереж, формуванні нових інституційних ролей, відповідальному управлінні міжнародною співпрацею та збереженні довіри до результатів науки.
Завершальна частина зустрічі була присвячена підсумуванню результатів та обговоренню подальших напрямів співпраці. Семінар продовжився неформальним академічним спілкуванням і networking, що створило можливість для розвитку професійних контактів та обговорення потенційних спільних ініціатив.
Проведений семінар засвідчив цінність регулярного діалогу між польськими та українськими академічними середовищами. В умовах глибоких технологічних, інституційних і геополітичних змін такий діалог формує середовище, у якому міжнародна співпраця переходить від обміну контактами до інституційної довіри та відповідальності за якість науки.