Екологічна та аналітична хімія · Хімія матеріалів · Оцінка сталості
Університет Лінчепінга, Швеція · Відділ гігієни праці та довкілля, регіон Естерйотланд, Швеція
ORCID: https://orcid.org/0000-0002-2185-7885
Scopus: https://www.scopus.com/authid/detail.uri?authorId=15841900100
LinkedIn: https://www.linkedin.com/in/ivanhetman
Іван Гетьман – доцент (Docent) з хімії матеріалів і асоційований професор Лабораторії органічної електроніки Департаменту науки і технологій Університету Лінчепінга (Швеція), а також дослідник і хімік Відділу гігієни праці та довкілля регіону Естерйотланд. Він здобув ступінь PhD з хімії (екологічна безпека) в Інституті колоїдної хімії та хімії води імені А. В. Думанського НАН України.
Його дослідження охоплюють передусім екологічну та аналітичну хімію, хімію матеріалів і оцінку сталості. Він працює з пористими вуглецевими матеріалами – активованим вугіллям, біовугіллям і гідровугіллям – для очищення води та стічних вод, зокрема з адсорбцією, модифікацією матеріалів, їх регенерацією та циркулярним використанням. Також він застосовує хроматографію та мас-спектрометрію для аналізу складних екологічних і матеріалознавчих зразків і проводить оцінку життєвого циклу екологічних технологій, матеріалів і лабораторних практик.
Він координував дослідницькі проєкти, профінансовані Шведською дослідницькою радою сталого розвитку (Formas) і Шведським фондом стратегічних досліджень (SSF), та має досвід міжнародної наукової співпраці, експертного оцінювання досліджень, наукових публікацій, наукового керівництва й менторства.
У межах програми «Менторство для наукових хабів» він може підтримати дослідницькі команди у:
- розробленні та структуруванні дослідницьких проєктів;
- підготовці та критичному рецензуванні грантових заявок;
- плануванні експериментів і аналітичній стратегії;
- розробленні та валідації аналітичних методик;
- екологічній хімії, очищенні води та вуглецевих матеріалах;
- оцінці життєвого циклу та інтеграції принципів сталості в дослідницькі проєкти;
- науковому письмі та підготовці рукописів до публікації;
- розвитку міжнародної наукової співпраці та професійних мереж;
- науковому керівництві та підтримці науковців на початку кар'єри.